Російські покупці автомобілів дедалі частіше обирають електромобілі, оскільки українські удари по паливних об’єктах посилюють дефіцит бензину та дизелю. Для багатьох такий перехід виглядає незвично й болісно, адже саме дешеве пальне роками стримувало розвиток інфраструктури для заряджання електрокарів. У результаті виникає своєрідний замкнений цикл: частина водіїв, які пересіли на електромобілі, тепер замість черги по пальне стоять у черзі до зарядних станцій.
Кількість нових електромобілів на російських дорогах цього року різко зросла. За даними за січень–серпень 2025 року, в Росії було продано 43 тисячі електричних та гібридних автомобілів. Цифри Міністерства промисловості й торгівлі РФ свідчать, що за аналогічний період цього року цей показник майже подвоївся — до 83 тисяч електромобілів і гібридів. Електрокари стали настільки популярними, що темпи їхнього поширення майже наздогнали показники Сполучених Штатів.
Пальне стає дефіцитом
Зсув у бік електромобілів у Росії значною мірою зумовлений ударами України по нафтопереробних заводах, через які бензин і дизель стали дефіцитними. Минулої п’ятниці видання The New York Times повідомило, що лише 46% автозаправних станцій мали пальне для продажу, а в столиці лише половина АЗС могла відпускати бензин. В інших великих містах цей показник, за повідомленнями, сягає лише 27%.
Російський уряд відреагував на зростання черг по пальне дозволом продавати на ринку бензин і дизель нижчої якості. Однак побічний ефект виявився неприємним: деякі автомобілі погано реагують на таке пальне й виходять з ладу. Сучасніші машини не витримують нижчого ґатунку пального.
Ситуація курки та яйця
Коли більшість світових традиційних автовиробників залишили російський ринок через тиск Заходу у відповідь на вторгнення Росії в Україну, тисячі дилерських центрів і місцевих складальних підприємств залишилися без роботи. Скориставшись різким скороченням конкуренції та раптовим збільшенням виробничих потужностей, китайські виробники швидко заповнили цю нішу.
Сергій Целіков, російський експерт з автомобільної галузі, розповів The New York Times, що швидко придбав GWM Ora 03 GT, побачивши, як водії годинами стоять у чергах по пальне. Але навіть попри оперативність, раптовий попит на електромобілі вже призвів до зростання ціни на 2000 доларів.
Сергій Целіков, російський експерт з автомобільної галузі, розповів The New York Times, що швидко придбав GWM Ora 03 GT, побачивши, як водії годинами стоять у чергах по пальне. Але навіть попри те, що він діяв швидко, раптовий попит на електромобілі вже призвів до зростання ціни на 2000 доларів.
Нині багато дилерських центрів електромобілів повністю розпродали свої запаси, а оголошень про вживані електрокари майже немає. Ще один наслідок буму електромобілів, можливо, іронічно, — це збільшення часу очікування на публічних зарядних станціях. Ті самі покупці, які хотіли уникнути довгих черг по пальне, тепер можуть опинитися в подібних, хоч і коротших, чергах на заряджання.
Окрім пального, яке до цього часу було відносно доступним і дешевим, ще однією причиною слабкості російської мережі електромобілів є географія країни. Великі міста розташовані на значній відстані одне від одного, а попиту на створення повноцінної мережі зарядних станцій просто не було. Дещо інша ситуація в столиці, де кількість зарядок для електромобілів зросла з 1500 у 2022 році до 8000 сьогодні завдяки урядовим стимулам.
Але попит на електромобілі в Росії, ймовірно, продовжуватиме зростати й наслідуватиме схожі світові тенденції через інший конфлікт — війну в Ірані. Продажі електромобілів у понад 90 країнах цього року зросли, і глобально електрокари можуть сягнути рекордних 29 відсотків усіх нових автомобільних покупок у 2026 році.
Ситуація в Росії показує, наскільки швидко може змінитися структура автомобільного ринку, коли зовнішні чинники — війна, удари по інфраструктурі, дефіцит пального — раптово ламають звичні моделі споживання. Ще кілька років тому дешевий бензин був головним аргументом проти електромобілів, а відсутність розгалуженої мережі зарядок робила їх малопривабливими для більшості водіїв. Тепер же попит зростає не стільки через екологічні чи технологічні переваги, скільки через вимушену необхідність: коли пального немає або воно неякісне, електромобіль стає практичним, хоч і не позбавленим проблем вибором.
Водночас такий стрибок попиту оголює слабкі місця — брак зарядних станцій, обмежену пропозицію, залежність від китайських постачальників і зростання цін. Досвід Росії може стати показовим і для інших країн, де електромобілізація відбувається не поступово, а під тиском обставин. У довгостроковій перспективі саме інфраструктура, а не лише ціна пального чи кількість моделей у продажу, визначатиме, чи перетвориться цей вимушений стрибок на сталу тенденцію.