Стилізована копія Ferrari з електромотором
На перший погляд цей автомобіль виглядає як справжній гоночний Ferrari 250 Testa Rossa, але насправді це репліка у масштабі 75% від оригіналу, натхненна болідом під номером 22, що брав участь у 24-годинній гонці в Ле-Мані 1958 року.
Ексклюзивність та авторський підхід
Студія Hedley Studios оживила цю модель, і буде випущено лише три примірники. Важливо, що репліка повністю ліцензована у партнерстві з Ferrari, тому власники можуть не хвилюватися про юридичні наслідки.
Відома як ‘Lucybelle II’, ця особлива Testa Rossa J виготовлена з ручно відбитих алюмінієвих панелей і пофарбована у біло-блакитну схему з круглими емблемами номер 22, точно як автомобіль 1958 року, що надихнув її.
Деталі виробництва та дизайну
Для точності деталей Hedley використовувала CAD-моделювання та оригінальні кодові кольори Ferrari. Після фарбування команда присвятила понад 100 годин старінню фарби, ретельно додаючи зношування, що відображає бойові шрами, отримані автомобілем у Ле-Мані.
Сучасна технологічна начинка
Зовні та в салоні це точна копія оригіналу у меншому масштабі, але силова установка кардинально відрізняється. Замість атмосферного V12, як у гоночному автомобілі, ця мала 250 Testa Rossa повністю електрична і живиться від трьох батарей, розташованих спереду, та одного електродвигуна.
Для міні-250 пропонуються чотири режими керування: Початківець обмежує потужність до 1 кВт та швидкість до 24 км/год, Комфорт надає 4 кВт та швидкість 40 км/год, Спорт забезпечує 10 кВт та дозволяє розвинути 80 км/год, а Гонка має 12 кВт при тій самій максимальній швидкості 80 км/год. Заявлений запас ходу становить до 90 км.
Крім силової установки, автомобіль має регульовані амортизатори Bilstein, 12-дюймові дротяні диски з шинами Pirelli Cinturato, а також робочі фари та задні ліхтарі. Іншими словами, хоча це зменшена копія, вона далека від іграшки.
Цей проект демонструє, як сучасні технології дозволяють відтворювати іконічні автомобілі минулого, надаючи їм нове життя у формі екологічно чистого транспорту. Такі ініціативи можуть стати мостом між класикою та майбутнім, зберігаючи культурну спадщину, але адаптуючи її до сучасних вимог.