Зруйновані дороги вже давно не жарт – це щорічний дефіцит у 20 мільярдів доларів для федерального бюджету, і законодавці шукають нові способи його покриття. Одна з ідей – загальнонаціональний збір за автомобілі, який теоретично міг би з часом знизити ціни на паливо. Але, як і більшість податкових ініціатив останнім часом, вона вже зустрічає опір у власній партії.
Ініціатором виступив голова комітету з транспорту Сем Грейвз, який пропонує щорічний платіж за володіння та використання авто. Сума залежатиме від типу транспортного засобу: від 20 доларів для звичайних легкових машин до 200 для важких авто. Гібриди опиняться посередині зі 100 доларами. За словами Грейвза, кінцева мета – повністю замінити федеральний податок на паливо.
“Майже 40 штатів уже мають подібні збори. Настав час, щоб федеральний уряд запровадив плату за електромобілі, які роками не сплачували податки на бензин чи дизель – основне джерело доходів Дорожнього фонду”, – заявив Грейвз. Він також наголосив, що ставки податків на паливо не змінювалися з 1993 року, що через відсутність індексації до інфляції призвело до втрати близько 480 мільярдів доларів доходів.
Цікаво, що за цією пропозицією власники електрокарів фактично сплачували б еквівалент приблизно 1111 галонів палива щороку (з розрахунку федерального податку 0,18 долара за галон). Для порівняння: за даними Міненергетики, звичайний автомобіль споживає близько 430 галонів бензину на рік. Таким чином, власники електромобілів отримали б непропорційно високі витрати.
Не всі підтримують
Однак ініціатива може не знайти достатньої підтримки. Чіп Рой різко висловився проти: “Ви з глузду з’їхали? Партія обмеженого уряду пропонує ввести податок на авто? Мені сказали: ‘Не хвилюйся, ми його скасуємо пізніше у транспортному законі’. За словами Роя, цей податок – лише “хитрість для фінансування, і всі знають, що насправді ніхто його платити не буде”.
Після розрахунків виявилося, що пропозиція може коштувати американцям 7 мільярдів доларів щороку, зменшуючи борг на таку саму суму. Проте в тому ж законопроєкті передбачено значне зниження податків для найбагатших громадян. За 10 років 0,1% найзаможніших отримають середню податкову пільгу у 278 тисяч доларів.
Чи є ця пропозиція справжньою спробою модернізувати фінансування доріг, чи просто політичною ілюзією – вона ставить важливе питання: хто має оплачувати відновлення інфраструктури в епоху технологічних змін та нерівномірної податкової системи? Якщо відповідь полягатиме у покаранні за перехід на електромобілі при одночасному збереженні пільг для багатіїв, цей шлях буде далеким від ідеалу.
Головне зображення: Сенатор Грейвз / Lucid