Німецький суд визнав Lamborghini Aventador законним службовим автомобілем
Для більшості людей службовий автомобіль — це щось практичне. Нудний серійний седан, можливо, SUV середнього класу. Те, що бухгалтер підпише без зайвих вагань. Однак випадок одного самозайнятого чоловіка в Німеччині, який переконав суд, що Lamborghini є законним службовим транспортним засобом, виявився зовсім іншим.
Це звучить як матеріал для таблоїдів, але рішення справжнє, затверджене Bundesfinanzhof, Федеральним фінансовим судом Німеччини. Рішення було ухвалене наприкінці 2024 року, але привернуло більше уваги нещодавно.
Незвичайний корпоративний автопарк
Проблеми почалися, коли податкові інспектори зацікавилися самозайнятим судовим експертом. Його робочий автопарк, як він його описав, складався з BMW 740d xDrive та Lamborghini Aventador.
Перш ніж вигукнути “це гараж мрії”, обидва автомобілі були в лізингу. Обидва мали фірмове брендування. Aventador мав індивідуальну обклейку з рекламою власної фірми чоловіка, у тому ж дусі, що й розписний фургон, тільки гучніше, нижче та значно швидше.
Звісно, податкова служба була скептично налаштована, особливо після того, як виявила, що журнали обліку пробігу для обох автомобілів були заповнені від руки та “нечитабельні”. Не маючи прийнятних доказів того, що ці автомобілі високого класу використовувалися виключно для бізнесу, влада хотіла оподаткувати водія за “передбачуване” приватне використання.
Захист Ferrari
Однак Федеральний фінансовий суд став на бік платника податків, і на цьому все. Як повідомляє Handwerksblatt, вирішальним аргументом стало те, що вже було припарковано вдома. Маючи в приватному гаражі Ferrari 360 Spider та Jeep Commander, судовий експерт не мав очевидної потреби використовувати Aventador або BMW для розваг на вихідних.
Крім того, суд роз’яснив, що навіть якщо журнал обліку ведеться неналежним чином, його не можна повністю відкидати, якщо загальна картина підтверджує заяву про ділове використання. У цьому випадку Lamborghini слугував мобільним рекламним щитом для офісу водія, що звучить переконливо, хоча й дещо надмірно як бізнес-витрата.
Урок, якщо він є, полягає в тому, що Німеччина дозволить вам створити корпоративний автопарк вашої мрії, за умови, що ви ведете журнал обліку та маєте щось скромніше для поїздок до школи.
А як щодо США?
Хоча це рішення є перемогою для німецького водія, повторити його в США було б складно. Згідно з правилами IRS, транспортні засоби вагою менше 6000 фунтів (2722 кг) підпадають під обмеження “розкішних автомобілів”, що обмежує списання в перший рік до трохи більше ніж 20 000 доларів. Важчі транспортні засоби можуть претендувати на значно більші відрахування, що пояснює, чому Ford F-150 та Chevrolet Suburban, а не щось із Sant’Agata, домінують у корпоративних автопарках США. Стандартне застереження: ми висвітлюємо автомобілі, а не податкові кодекси, тому будь-хто, хто серйозно планує списати Huracán, повинен спочатку зателефонувати бухгалтеру.
Цікаво, що ця справа демонструє, наскільки різними можуть бути підходи до оподаткування службових автомобілів у різних країнах. У Німеччині суд визнав, що наявність інших, більш “розважальних” автомобілів у приватній власності може бути вагомим доказом того, що суперкар використовується виключно для бізнесу. Це створює прецедент, який може надихнути інших підприємців на сміливіші рішення щодо формування корпоративного автопарку, хоча й з обов’язковою умовою ведення бездоганної документації. Водночас, у США податкове законодавство залишається значно жорсткішим щодо таких “екзотичних” витрат, що робить подібні схеми майже неможливими.