Автосалони Массачусетсу отримали попередження через приховані комісії
Генеральний прокурор штату Массачусетс Андреа Джой Кемпбелл звернула увагу на недобросовісну практику місцевих автосалонів. Виявилося, що дилери часто не вказують повну вартість автомобілів у рекламі, приховуючи обов’язкові збори за оформлення документів.
Суть проблеми та реакція влади
Численні скарги покупців показали, що автосалони по всьому штату не включають обов’язкову плату за підготовку документів (так звані “doc fees”) у рекламовану ціну. Ці збори можуть сягати сотень доларів, і покупці часто відчувають тиск, змушені завершувати угоду в салоні, хоча автомобіль рекламувався за нижчою ціною.
“Дилерські центри в Співдружності не включали ці збори в рекламовану ціну своїх автомобілів, що порушує закони Массачусетсу та підриває здатність споживачів порівнювати пропозиції та приймати обґрунтовані рішення на ринку”, — заявила Кемпбелл.
Вимоги до реклами та подальші кроки
У своєму роз’ясненні генеральний прокурор наголосила, що просте згадування про існування або розмір плати за оформлення документів в оголошенні не є достатнім, “навіть якщо це зазначено помітно”. Натомість дилери зобов’язані включати будь-які “doc fees” безпосередньо в рекламовану ціну автомобіля.
Що може статися далі?
Автосалони отримали вказівку негайно припинити цю практику. Ті, хто продовжить порушувати правила, можуть зіткнутися з примусовими заходами з боку Офісу генерального прокурора (AGO) згідно з правилами щодо автотранспорту та/або нормами про несправедливі та оманливі збори. Місцеві жителі, які підозрюють дилера в порушенні законів, можуть подати скаргу онлайн або зателефонувати на гарячу лінію захисту прав споживачів.
Ця проблема, звісно, не обмежується лише Массачусетсом і має загальнонаціональний характер. Цього року Федеральна торгова комісія (FTC) почала вживати заходів для викорінення сумнівних практик ціноутворення в усій галузі і навіть почала закликати дилерів повідомляти про порушення конкурентів. Поки що зарано говорити, чи вплинуть зусилля FTC на індустрію або переконають дилерські групи навести лад у своїй роботі, але робити хоч щось, безумовно, краще, ніж нічого не робити.
Варто зазначити, що подібна практика приховування реальної вартості автомобілів є поширеною не лише в США. В Україні також трапляються випадки, коли автодилери вказують одну ціну в рекламі, а під час оформлення угоди додають різноманітні “обов’язкові” платежі, що значно збільшує кінцеву вартість авто. Це створює додаткові ризики для споживачів, які можуть не врахувати всіх витрат під час вибору автомобіля. Тому досвід Массачусетсу може стати корисним прикладом для посилення контролю за дотриманням прав покупців і в інших країнах.