Перемога Honda в судовому процесі
Компанія Honda виграла судовий процес у США, який стосувався звинувачень у так званому фантомному гальмуванні моделей CR-V та Accord. Якби рішення було прийнято на користь позивачів, виробник міг би зіткнутися зі значними фінансовими виплатами власникам задіяних автомобілів, сума яких могла сягати мільйонів доларів.
Хронологія тривалого судового розгляду
Справа тягнулася понад вісім років. Вона розпочалася в середині 2018 року, коли проти Honda вперше подали позов через заяви, що кілька систем допомоги водієві, включаючи систему гальмування для пом’якшення зіткнень, адаптивний круїз-контроль з функцією руху на низьких швидкостях, помічник утримання смуги та систему запобігання виїзду з дороги, можуть спричиняти неочікувані спрацьовування гальм.
Спочатку позов стосувався лише моделей Honda CR-V 2017 року, але з роками було подано кілька інших колективних позовів, які висували звинувачення щодо інших моделей. Зрештою, ці колективні позови були об’єднані в одну справу, а сфера розслідування була звужена до систем гальмування для пом’якшення зіткнень на моделях Honda CR-V 2017-2019 років та Honda Accord 2018-2020 років.
Позиція Honda та рішення суду
У суді Honda визнала, що система не є бездоганною, але заперечила, що сама по собі недосконалість є юридичним дефектом. Компанія наполягала на тому, що ця технологія все ще відіграє важливу роль у зменшенні зіткнень ззаду, і вказала на те, що посібники власника для обох моделей чітко описують обмеження системи.
Присяжні врешті-решт ухвалили рішення на користь Honda. У заяві американське підрозділ Honda повідомило:
Компанія Honda віддана безпеці та задоволеності наших клієнтів, і ми вітаємо рішення журі. Під час судового розгляду було представлено чіткі докази того, що звинувачення в цьому позові не відображали реальної роботи системи гальмування для пом’якшення зіткнень на автомобілях Honda, і цей результат відповідає цим фактам.
Цей вердикт підкреслює складність юридичного визначення “дефекту” для сучасних програмних систем та систем допомоги водієві, які за своєю природою є проактивними та можуть іноді реагувати на неоднозначні ситуації на дорозі. Він також встановлює важливий прецедент для автовиробників, які все частіше стикаються з подібними позовами в епоху поширення часткової автономії. Для власників автомобілів це нагадування про необхідність ретельного вивчення характеристик та обмежень вбудованих систем безпеки, навіть якщо вони активно рекламуються як основна функція. Питання відповідальності за рішення, прийняті штучним інтелектом у транспортних засобах, безсумнівно, залишатиметься в центрі уваги регуляторів і судів у найближчі роки.