Машина, яка мала змінити правила
Монако, мабуть, є місцем, де на кожен квадратний метр припадає більше суперкарів, ніж будь-де у світі. Водночас це крихітний рай для мільярдерів, затиснутий між Францією та Італією, сам не виробляє власних суперкарів. Але 1990 року монакський стартап показав дещо, що могло змінити цю сферу. Певною мірою воно її таки змінило, проте сам проєкт зник майже без сліду, а славу згодом забрав конкурент.
Що таке MCA Centenaire
Йдеться про Centenaire. Не дивно, якщо ви ніколи не чули цієї назви: між 1990 і 1992 роками було виготовлено лише п’ять примірників. Їх створила компанія MCA, тобто Monte Carlo Automotive. Її заснував колишній пілот Формули-2 і CART Фульвіо-Марія Баллабіо, а допомагали йому відомі постаті зі світу Формули-1 та автоспорту загалом.
Двигун від Lamborghini
Свою руку до проєкту приклала й Lamborghini. Вона надала 5,2-літрові V12 потужністю 449 к.с. (455 к.с. за старою системою мір), узяті від Countach 5000 QV. Як і в самому Lamborghini, ці «коні» досягали задніх коліс через ручну коробку передач із класичним відкритим селектором. Але особливість Centenaire не в силовому агрегаті, а в шасі. Саме воно робить цю машину важливою і дає їй право на більше визнання, ніж вона отримала.
Піонер вуглецю
Centenaire був першим серійним суперкаром із вуглецевим монококом. McLaren уперше застосував цю технологію на болідах Формули-1 ще 1981 року, а згодом переніс її у свій революційний дорожній F1 1994 року. Проте MCA випередила McLaren на чотири роки, а Jaguar із його XJR-15 — на кілька місяців. Інші суперкари на кшталт Ferrari F40 уже мали окремі композитні елементи, але повністю вуглецевого шасі до MCA не робив ніхто.
Чому проєкт не злетів
Іноді бути першим — не найкраща ідея. Для MCA 1990 рік виявився поганим часом для прориву. У звітах називають кілька причин провалу Centenaire: і лопання бульбашки цін на суперкари наприкінці 1980-х, і надто високі витрати на виробництво. Є навіть припущення, що новому власнику Lamborghini, концерну Chrysler, не подобалася думка постачати двигуни ще одному суперкару, який міг відволікати увагу від тоді щойно представленого Diablo.
220 миль/год у Ле-Мані
Спочатку планували продати 100 автомобілів, але перша фаза не дотягнула навіть до двозначного числа. Спроби перезапустити проєкт у 1990-х також не мали успіху. Не вдалося й заявити про себе в гонці «24 години Ле-Ману», хоча перед тим дві машини під час тестів нібито розігналися до 220 миль/год, тобто приблизно 354 км/год.
Перше шасі на торгах
Через надзвичайну рідкість Centenaire рідко змінює власників. Але один із п’яти автомобілів готується до продажу на аукціоні Broad Arrow Zoute Concours у Бельгії 9 жовтня. У лоті зазначено, що це було найперше шасі — його використовували для тестів, презентацій та інших завдань. Коли роботу завершили, машину зберігали в Lamborghini, а через роки подарували засновнику MCA Баллабіо.
Згодом автомобіль перефарбували в синій, але наступний власник у 2016 році провів повну реставрацію й повернув йому оригінальний відтінок Ivory. Завдяки цьому особливо виграшно виглядає червона шкіряна шкіра в салоні. Broad Arrow оцінює цей Centenaire у 900 тисяч — 1,2 мільйона євро, тобто приблизно 1—1,4 мільйона доларів. Для машини, про яку майже ніхто не чув і яка не є найкрасивішим суперкаром 1990-х, це звучить як величезна сума. Але можна погодитися, що це невелика ціна за автомобіль, який заклав своєрідний шаблон для наступних поколінь гіперкарів. Деталі лота оприлюднив аукціонний дім Broad Arrow.
Спадок, який випередив час
Історія MCA Centenaire показує, наскільки важливим у світі суперкарів є не лише інженерний ривок, а й момент, гроші та репутація. Вуглецевий монокок сьогодні сприймається як майже обов’язковий елемент для гіперкара: його використовують McLaren, Ferrari, Bugatti, Pagani та десятки інших виробників. Але на початку 1990-х така конструкція була сміливістю, яку мало хто міг собі дозволити. MCA зробила це першою серед серійних суперкарів, проте не мала ані фінансової сили, ані глобальної дилерської мережі, ані достатнього ринкового вікна.
Centenaire залишається майже забутим героєм епохи, коли суперкари будували на межі мистецтва й авантюри. Його V12 від Lamborghini, механічна коробка та вуглецеве шасі роблять машину цікавою не лише для колекціонерів, а й для всіх, хто стежить за еволюцією автомобільних технологій. Якщо на аукціоні в Бельгії ціна справді сягне прогнозованих позначок, це стане ще одним підтвердженням: рідкість і історичне першість іноді важать більше за зовнішню красу чи гучне ім’я.