by Потенційний план Stellantis щодо канадського заводу викликає хвилю критики
Після закриття свого заводу в Брамптоні, Онтаріо, та відмови від попередніх обіцянок випускати там новий Jeep Compass, Stellantis опинився під потужним тиском з боку місцевих профспілок та політиків. Новий скандал розгорівся через повідомлення про те, що компанія може почати збирати електромобілі свого китайського партнера Leapmotor на цьому майданчику.
За інформацією анонімних джерел, роботу заводу може бути відновлено завдяки новій торговій угоді між Канадою та Китаєм, яка дозволить продаж китайських електрокарів на місцевому ринку. Stellantis не коментує ці повідомлення, але багатьох турбує, що завод фактично буде лише складати готові комплекти, а не виробляти автомобілі з нуля.
Порівняння з меблями IKEA та реакція автопрому
Президент Асоціації виробників автозапчастин (APMA) Флавіо Вольпе різко розкритикував цей план. Він порівняв його зі складанням меблів IKEA, зазначивши, що автомобілі будуть повністю виготовлені в Китаї, частково розібрані, а потім просто зібрані в Канаді кількома сотнями робітників.
Це абсолютно інше, ніж виробляти автомобілі тут, купувати запчастини на 3 мільярди доларів на рік в Канаді та забезпечувати роботою 10-12 тисяч працівників
Вольпе закликав уряд чітко визначити, що такі операції зі складання готових комплектів все одно вважаються імпортом, щоб усі сторони розуміли правила гри.
Політики та профспілки виступають проти
Ідея не знайшла підтримки й на політичному рівні. Федеральний міністр промисловості Канади Мелані Жолі та прем’єр Онтаріо Даг Форд відкинули озвучені плани. Національний президент профспілки Unifor Лана Пейн також наполягає, що Stellantis має дотримуватися своєї обіцянки відновити роботу заводу на повну потужність.
Стратегічні інтереси та доступ до ринку США
Stellantis відіграє ключову роль у глобальній експансії Leapmotor після купівлі 20% акцій китайської компанії у 2023 році. Виробництво цих автомобілів у Канаді також може відкрити тихий задній хід на ринок США, що є важливим стратегічним моментом.
Якщо Stellantis дійсно зацікавлена у відновленні виробництва в Брамптоні на колишньому рівні, їй потрібно будувати там автомобілі, які матимуть вільний доступ до Сполучених Штатів. Такий сценарій міг би забезпечити роботою до 12 тисяч осіб та потребувати закупівель запчастин у місцевих постачальників на суму до 3 мільярдів доларів щорічно.
Ця ситуація яскраво ілюструє складність балансування між економічною доцільністю, захистом національного виробництва та геополітичними реаліями в сучасному автомобільному світі. Канада, як і багато інших країн, стоїть перед вибором: чи приймати інвестиції, пов’язані з імпортними технологіями, чи намагатися зберегти повний цикл виробництва. Успіх партнерства Stellantis і Leapmotor в Європі, ймовірно, надихає компанію на подібні кроки в Північній Америці, однак місцева політика захисту ринку праці та промисловості створює серйозні перешкоди. Майбутнє заводу в Брамптоні залишається невизначеним, але дискусія навколо нього виходить далеко за рамки однієї компанії, торкаючись питань торгових відносин, технологічного суверенітету та трансформації всього автопрому.
