by Законопроект у Массачусетсі має на меті скоротити загальний пробіг автомобілів
У штаті Массачусетс розглядають законопроект, який звучить парадоксально: він має на меті зменшити кількість миль, які проїжджають мешканці, але при цьому не обмежує водіїв безпосередньо. Ніяких штрафів, податків або прямих обмежень на кількість кілометрів за кермом не передбачається.
Натомість ініціатива, відома як “Закон про свободу пересування”, зосереджена на розширенні альтернатив приватним автомобілям. Законодавці сподіваються, що покращення громадського транспорту, велосипедної та пішохідної інфраструктури, а також, де це доречно, поромних сполучень, спонукать людей рідше сідати за кермо.
Чи зможуть кращі альтернативи змінити старі звички?
Автором законопроекту є сенатор-демократ Синтія Крім. Вона наголошує, що мета – не обмежити, а розширити вибір для громадян. Транспортні потреби у великому Бостоні суттєво відрізняються від потреб у сільській місцевості, наприклад, в Беркширах або на Кейп-Код, тому підхід має бути гнучким.
Мета Закону про свободу пересування – гарантувати, що ми інвестуємо в усі варіанти транспорту, – заявила Синтія Крім.
Законопроект вимагатиме від Департаменту транспорту штату встановити чіткі цілі щодо скорочення загального пробігу транспортних засобів. Офіційні цілі мають бути визначені до 2030 року з подальшим оновленням кожні п’ять років. Для розробки стратегій буде створено спеціальну координаційну раду.
Екологічний контекст та потенційні складнощі
Транспортний сектор є найбільшим джерелом викидів парникових газів у Массачусетсі, на який припадає близько 40% від загального обсягу. Цей законопроект є частиною зусиль штату щодо досягнення законодавчо закріплених кліматичних цілей.
Однак критики застерігають, що жителі сільських районів, які сильніше залежать від автомобілів через відсутність розвиненої інфраструктури, можуть відчути непропорційний вплив навіть від таких опосередкованих заходів. Успіх ініціативи залежатиме від реальних інвестицій і здатності запропонувати зручні та доступні альтернативи, особливо за межами великих міст. Ефект від таких змін можна буде оцінити лише через багато років.
Підхід Массачусетса відображає ширшу тенденцію в урбаністичному плануванні, де акцент поступово зміщується з будівництва нових доріг на розвиток мультимодальних транспортних систем. Досвід інших регіонів свідчить, що одних лише цілей без суттєвого фінансування та продуманої реалізації недостатньо. Ключовим залишається питання рівності: як гарантувати, що покращення не будуть зосереджені лише в густонаселених центрах, залишаючи периферійні громади поза увагою. Успіх може стати моделлю для інших штатів, тоді як невдача може надовго відкласти подібні ініціативи.
