by Північноамериканська автомобільна промисловість переживає період значної нестабільності, спричиненої тарифами, торговими війнами та мінливою політикою. Один із найяскравіших прикладів цієї турбулентності – конфлікт між автовиробником Stellantis та урядом Канади.
Рішення про переміщення виробництва
У цій напруженій ситуації Stellantis ухвалив рішення перенести частину виробництва з Канади до США. Цей крок розглядається як спроба задобрити адміністрацію президента Трампа та уникнути майбутніх тарифів. Однак канадська влада вважає, що такий рух порушує існуючі обов’язкові угоди. Уряд відреагував, надіславши офіційне повідомлення про дефолт через порушення контрактів, які передбачали мільйонні державні інвестиції.
Торгові суперечки та умови контракту
Виступаючи перед міжнародним торговим комітетом, міністр промисловості Мелані Жолі чітко окреслила позицію уряду, підтвердивши факт надсилання повідомлення про дефолт автовиробнику. Вона заявила, що захист цих робочих місць є захистом економічного хребта Канади та добробуту багатьох сімей, і що уряд буде стояти на своєму, протидіючи переносу виробництва за кордон.
Безпосередньою причиною конфлікту стала заява Stellantis у жовтні про переміщення виробництва моделі Compass до Сполучених Штатів. Це рішення було прийнято на тлі посилення тарифної політики колишнього президента Дональда Трампа та його заяв про те, що канадські автозаводи переїжджають до Америки.
Питання порушення угоди
Канадські чиновники стверджують, що рішення Stellantis порушує федеральні контракти, пов’язані не лише зі складальним заводом у Бремптоні, але й з федеральним внеском у розмірі 500 мільйонів доларів для акумуляторного заводу NextStar Energy у Віндзорі. За словами Жолі, це фінансування мало певні умови, включаючи гарантії збереження робочих місць на заводі в Бремптоні. Повідомляється, що генеральний директор Stellantis Антоніо Філоза попередив міністра лише за 24 години до оголошення про свій намір. Після цього уряд провів аудит угод і виявив, що вони вимагають від компанії збереження повної присутності в Канаді як умови отримання держкоштів.
Звільнення в Бремптоні загострюють ситуацію
Ситуацію ускладнює те, що близько 3000 працівників заводу в Бремптоні досі перебувають у вимушеній відпустці. Їх звільнили під час модернізаційних робіт Stellantis, які були призупинені ще в лютому. На запит опозиційного депутата Адама Чемберса щодо того, чи поширюються гарантії на всі позиції в Бремптоні, міністр Жолі не навела конкретних цифр, але наполягла на тому, що контракти містять саме «гарантії зайнятості». Уряд Канади вже запустив формальний процес вирішення спорів, попередивши Stellantis, що будь-яке відхилення від взятих зобов’язань буде розцінено як дефолт. Наразі влада готова до боротьби, і Stellantis може бути зобов’язаний повернути сотні мільйонів доларів, якщо не змінить своє рішення.
Мелані Жолі заявляє в комітеті, що надсилає Stellantis повідомлення про дефолт через їхній контракт (який вона, мабуть, нарешті прочитала). Stellantis після візиту в Овальний кабінет у понеділок, безсумнівно, тремтить від страху у своїх юридичних чоботях.
Цей випадок став важливим прецедентом у відносинах між урядами та транснаціональними корпораціями, особливо в умовах геополітичної напруженості. Він демонструє, як торгові угоди та державні субсидії можуть стати інструментом для захисту національних інтересів і робочих місць. Подальший розвиток ситуації може вплинути не лише на майбутнє Stellantis в Канаді, але й задати тон для подібних переговорів інших автовиробників по всьому світу, які отримують державну підтримку. Результат цієї суперечки покаже реальну силу контрактних зобов’язань перед обличчям політичного та економічного тиску.
