by Реакція керівництва General Motors на угоду Канади з Китаєм
Нещодавно Канада уклала нову торговельну угоду з Китаєм, яка дозволяє імпортувати до 49 000 китайських електромобілів на рік за значно зниженими митними тарифами. Зокрема, ставка знижується з покаральних 100% до всього лише 6,1%. Це рішення викликало хвилю обурення серед представників автопрому та профспілок Північної Америки. Після критики з боку прем’єра Онтаріо Дага Форда та лідера профспілки Unifor Лани Пейн, свій голос додала і генеральна директорка General Motors Мері Барра.
Мері Барра чітко дала зрозуміти, що розглядає цю угоду як дію, що суперечить зусиллям щодо зміцнення потужної виробничої бази в Північній Америці. Вона вважає, що рішення несе в собі ризики як для економічної, так і для стратегічної безпеки регіону.
Конкурентні загрози та “слизький шлях”
Звертаючись до співробітників GM, Барра прямо висловила своє ставлення до ситуації. Вона заявила, що не може пояснити, чому таке рішення було прийнято в Канаді, і назвала цей шлях “дуже слизьким”. Ця метафора вказує на серйозну конкурентну загрозу з боку китайських брендів, особливо на ринку, який тривалий час домінували північноамериканські та традиційні азійські виробники.
“I can’t explain why the decision was made in Canada. It becomes a very slippery slope,”
Барра також підкреслила структурні переваги, якими користуються китайські автовиробники. Вона навела приклад високих тарифів Китаю на імпортні автомобілі та суворих правил щодо передачі технологій. Ці фактори, на її думку, дозволили місцевим компаніям процвітати, у той час як іноземні конкуренти намагаються отримати опору на ринку.
Деталі угоди та аргументація Канади
Знижена митна ставка в 6,1% є частиною попередньої угоди між двома країнами і означає суттєву зміну торгової політики. Офіс прем’єр-міністра Канади Марка Карні намагається зменшити значення цього кроку, зазначаючи, що 49 000 китайських електромобілів складають менше 3% від загального обсягу продажів нових автомобілів у країні.
Окрім доступу на ринок, уряд Канади також сподівається, що угода стане стимулом для китайських автовиробників почати будувати автомобілі на місцевих виробничих майданчиках. Також планується скоротити терміни, необхідні для сертифікації нових транспортних засобів.
Геополітичний контекст та диверсифікація
Хоча Канада має глибоко інтегрований з США автомобільний ланцюжок поставок, нова торгова угода чітко сигналізує про намір країни диверсифікувати свої зв’язки. Цей крок можна розглядати як певне віддалення від традиційних відносин із США, особливо на тлі часто суперечливої риторики та торгової політики адміністрації Трампа.
Ця ситуація ілюструє складну дилему, перед якою стоять багато західних країн: пошук балансу між відкритістю для глобальних ринків, зокрема для доступу до передових технологій та дешевих товарів, і захистом власних стратегічних галузей та робочих місць. Позиція Мері Барра відображає глибокі побоювання автопрому США щодо довгострокової конкурентоспроможності в умовах, коли китайські виробники, що отримують значну державну підтримку, отримують легший доступ до ключових ринків. У той же час канадський уряд, схоже, робить стратегічну ставку на те, що посилення торгових зв’язків із Китаєм та потенційне залучення інвестицій у локальне виробництво принесе країні більше вигод, ніж ризиків, особливо в контексті невизначеності у відносинах із південним сусідом.
