Доступний Koenigsegg: мрія чи реальність?
Володіння автомобілем Koenigsegg — це не просто покупка, а довгострокова угода, яка передбачає мільйони доларів і роки очікування. Однак з’явився натяк на те, що шведський виробник може колись дослідити ідею створення більш доступних спортивних автомобілів, потенційно зробивши свій бренд ближчим для ширшої аудиторії.
Мислення за межами гіперкарів
Крістіан фон Кенігсегг, незважаючи на досвід керування двомісними гіперкарами потужністю понад 1500 к.с., також розуміє привабливість дешевих, легких спортивних автомобілів. Він є власником Mazda MX-5 першого покоління (NA) і щотижня їздить на ній на завод компанії в Ангельгольмі. Під час недавньої розмови з журналістами він зізнався, що думає про створення більш доступних спортивних автомобілів у майбутньому.
Ми експериментували з ідеєю можливого збільшення обсягів виробництва, створення простіших, більш доступних спортивних автомобілів. Але це настільки великий стрибок у порівнянні з тим, де ми зараз знаходимося. Масове виробництво — це зовсім інша справа, ніж дрібносерійне ручне виробництво. Побачимо. Можливо, одного дня.
Якби Koenigsegg ухвалив рішення запустити більш доступну модель, йому, ймовірно, знадобилося б залучити серйозних інвесторів для фінансування значного розширення. Хотя виробничий комплекс у Швеції досить великий для автовиробника, який випускає менше 100 автомобілів на рік, він не підійшов би для масового виробництва.
Шведський бренд також віддає перевагу розробці та виробництву якомога більшої кількості компонентів власними силами. Якби він почав випускати автомобілі у великих обсягах, йому, швидше за все, довелося б почати покладатися на зовнішніх постачальників. Або ж його дослідницькі та конструкторські потужності, а також бізнес із запчастинами, також значно розширилися б.
Якою була б ціна?
Засновник компанії не вказав, наскільки доступними могли б бути майбутні продукти, але малоймовірно, що вони стали б конкурентами таким автомобілям, як Toyota GR 86 або навіть Porsche 911. Більш імовірно, що вони все одно залишалися б суперкарами, які коштували б сотні тисяч доларів, а не мільйони. Зрештою, «доступний» у розумінні Koenigsegg, ймовірно, означає, що вам, можливо, доведеться продати лише одну нирку, а не обидві.
Ідея більш масового Koenigsegg, безумовно, захоплює, але вона також вказує на більш широку тенденцію в автомобільній промисловості, де навіть ексклюзивні бренди досліджують способи розширення своєї аудиторії. Успіх такого проєкту залежав би не лише від фінансування, але й від збереження тієї інженерної ДНК та почуття ексклюзивності, які роблять Koenigsegg унікальним. Перехід від ручної збірки десятків автомобілів на рік до потокового виробництва — це виклик, який неможливо переоцінити, і він потребував би глибокої трансформації бізнес-моделі компанії.