Реклама

У Санріватті Ван — двигун Джадд В10, а посадка за кермом вирізняється найбільшою незвичністю

Цей суперкар не для тих, хто шукає звичайних відчуттів. Нідерландська компанія Sanrivatti показала перші зображення й подробиці про свою модель One. На перший погляд, це ще один екзотичний автомобіль із знайомим набором обіцянок: просунута інженерія, висока потужність і трекова орієнтація. Але One вирізняється не лише дизайном чи двигуном, а й самим компонуванням салону. Замість традиційної кабіни тут одне місце для водія, причому людина розташована головою вперед у положенні, яке радше нагадує мотоцикліста, ніж пілота звичайного суперкара.

Нестандартне компонування

Sanrivatti позиціонує One як машину, створену передусім для треку. Це означає, що виробник не зобов’язаний підганяти конструкцію під усі вимоги, які застосовуються до дорожніх автомобілів. Саме тому інженери могли дозволити собі сміливіше переосмислити посадку водія та загальну ергономіку. За словами засновника компанії Сантьяго Санчеса, він хотів перенести в автомобіль те відчуття єдності з технікою, яке виникає в мотоцикліста під час їзди.

У One водій ніби сідлає сидіння, лежить на грудях і тягнеться руками до керма. Така схема виглядає незвично навіть для світу суперкарів. Подібні ідеї раніше з’являлися в концептах Chevrolet і McLaren Vision Gran Turismo, тож сама ідея не є абсолютно новою. Однак Sanrivatti наполягає, що One може стати першим запропонованим серійним автомобілем із настільки радикальним рішенням для водія.

Зовнішність і трекове призначення

Візуально One відповідає очікуванням від екзотичного суперкара, створеного невеликою компанією. У нього низький передок, агресивна аеродинаміка, елементи, натхненні прототипами, акулячий плавник, велике заднє крило та дифузор. Уся ця конструкція підпорядкована швидкості й поведінці на трасі, а не комфорту для щоденних поїздок. Автомобіль має виглядати як машина, що народилася для треку, і саме цим пояснюється свобода в компонуванні, яку не могла б дозволити собі звичайна дорожня модель.

Посадка водія

Головна особливість One — це не просто одномісний салон, а сам принцип керування. Водій розташований не так, як у більшості гоночних машин, а майже горизонтально, обличчям уперед. Руки витягнуті до керма, а тіло нагадує позицію людини на мотоциклі. Для невеликої компанії це сміливий крок, адже подібне рішення впливає на безпеку, огляд, посадку й аварійне залишення автомобіля. Водночас саме така схема має створити відчуття безпосереднього зв’язку між пілотом і машиною.

Силова установка

Попри незвичайне компонування, силова частина One обіцяє бути цілком традиційною для світу високопродуктивних машин. Sanrivatti планує використати атмосферний 5,5-літровий V10 від британської гоночної компанії Judd. Цей виробник уже має досвід створення гучних і потужних двигунів: саме він розробив 5,2-літровий V10 для обмеженої серії McLaren Solus GT. Тож співпраця з Judd має додати проєкту технічної переконливості.

За попередніми даними, 5,5-літровий мотор видаватиме близько 800 к.с. і 700 Нм крутного моменту. Він працюватиме в парі з шестиступінчастою секвентальною коробкою Hewland, а тяга передаватиметься на задні колеса. Завдяки легким матеріалам суху масу автомобіля планують утримати на рівні приблизно 1100 кг. Максимальну швидкість Sanrivatti обіцяє на рівні 330 км/год, хоча точних даних про прискорення поки немає.

Виклики серійного виробництва

Показати один повнорозмірний макет і пообіцяти екстремальні характеристики — це лише початок. Значно складніше налагодити виробництво автомобіля, настільки радикального за конструкцією. Історія знає чимало випадків, коли гучні суперкари-концепти з’являлися з амбітними заявами, а потім зникали, так і не дійшовши до клієнтів. Sanrivatti доведеться знайти серйозне фінансування, довести надійність конструкції та переконати покупців, що такий незвичайний автомобіль буде не лише видовищним, а й придатним для реальної експлуатації на треку.

Крім того, One потребуватиме дуже сміливих клієнтів. Це машина для людей, які готові прийняти незвичну посадку, обмежений комфорт і високу ціну заради унікального досвіду. Для невеликого виробника це означає вузьку нішу, але саме така ніша може стати його перевагою. Якщо Sanrivatti вдасться довести проєкт до серії, One матиме шанс запам’ятатися не просто ще одним суперкаром, а автомобілем, який справді змінив уявлення про посадку водія.

Що стоїть за проєктом

У матеріалі помітна певна розбіжність: у підзаголовку оригіналу згадується 5,5-літровий V8, тоді як в основному тексті йдеться про V10. Для оцінки проєкту важливіше те, що Sanrivatti робить ставку на атмосферний двигун Judd і трекову концепцію, а не на масовий дорожній автомобіль. Такий підхід дає більше свободи інженерам, але водночас звужує коло потенційних покупців.

Радикальна посадка водія — це не просто дизайнерський жест. Вона ставить перед конструкторами низку практичних питань: як забезпечити безпеку, огляд, вентиляцію, зручність керування та швидку евакуацію. Якщо ці питання вдасться розв’язати переконливо, One може стати цікавим експериментом у світі екстремальних трекових машин. Якщо ж ні, проєкт ризикує залишитися яскравою обіцянкою, яких у сегменті невеликих суперкарів уже було чимало.

Реклама

Залишити відповідь