by Різке закриття заводу Ford у Кентуккі
Компанія Ford несподівано припинила свою багатомільярдну співпрацю з південнокорейським виробником акумуляторів SK On у грудні. Це рішення було прийнято всього через чотири місяці після запуску виробництва на спільному заводі з виробництва батарей у Кентуккі, в результаті чого 1600 людей втратили роботу.
Ключові факти ситуації:
Цей крок став несподіванкою для працівників та місцевих жителів, і багато хто покладає відповідальність саме на Ford. Однак політичний контекст, зокрема політика щодо електромобілів, прийнята за часів президентства Трампа, яка обмежила можливості Ford, відіграла значну роль у тому, як розвинулася ця ситуація.
Вплив податкового кредиту у 7500 доларів
Рішення уряду скасувати федеральний податковий кредит, який становив до 7500 доларів для нових електромобілів, завдало шкоди всім брендам, що продають EV у США. Хоча деякі критикували цю програму як штучну підтримку галузі, не можна заперечувати, що вона відіграла надзвичайно важливу роль у переконанні багатьох американців купувати такі авто.
Через зменшення попиту на електромобілі та послаблення урядових стандартів паливної економічності CAFE, Ford визнав, що “операційна реальність змінилася”. Саме тому компанія скасувала низку своїх найамбітніших та найважливіших проектів у сфері EV. У компанії заявили, що “прислуховуються до клієнтів і оцінюють ринок таким, яким він є сьогодні, а не таким, яким усі передбачали його п’ять років тому”.
Губернатор Кентуккі від Демократичної партії Енді Бешеар заявив: “1600 жителів Кентуккі втратили роботу виключно через те, що Дональд Трамп просунув той великий, потворний законопроєкт, скасувавши кредити, які викликали у людей інтерес і захоплення щодо покупки електромобілів. Б’юся об заклад, багато, якщо не більшість із цих 1600 людей, голосували за нього, а він, по суті, звільнив їх”.
Несподіване закриття та реакція працівників
Виробничий майданчик випускав акумулятори для електромобілів лише чотири місяці до його закриття. Джо Морган, який розповів свою історію, залишив роботу, на якій пропрацював 24 роки, щоб почати працювати на заводі, будучи впевненим, що популярність електромобілів зростатиме.
Морган, зареєстрований республіканець, визнає, що “скасування податкових кредитів відіграло певну роль у тому, що електромобілі не продавалися”, але вважає, що основну відповідальність має нести саме Ford. “Я просто думаю, що Ford прийняв погане рішення, коли вирішив випустити повністю електричний F-150”.
Подібної думки дотримується Дерек Доерті. Отримання роботи на акумуляторному заводі стало поворотним моментом для нього після періоду бездомності, особливо з огляду на те, що в сім’ї очікували другу дитину. Він, як і інші, вважає, що Ford, можливо, неправильно оцінив ринок і несе більшу відповідальність, ніж уряд. “Зрештою, якою б не була політика уряду, рішення прийняла компанія”, – сказав він.
Майбутнє заводу в зменшеному масштабі
На щастя, об’єкт не закриється повністю. Тепер під повним контролем Ford він буде переобладнаний для виробництва акумуляторних накопичувачів енергії, і, як очікується, там працюватиме приблизно 2100 осіб. Ця цифра значно нижча за 5000 робочих місць, спочатку прогнозованих, коли завод був призначений для виробництва акумуляторів для електромобілів, але це забезпечує хоча б певну продовженість роботи для майданчика, який щойно обіцяв набагато більше.
Ця історія яскраво ілюструє складну взаємодію між корпоративними стратегіями, державним регулюванням та ринковими силами в перехідний період для автомобільної промисловості. Перепрофілювання заводу на виробництво накопичувачів енергії може вказувати на зміну акцентів у самій компанії, яка адаптується не лише до коливань попиту на електромобілі, але й до ширших тенденцій у сфері енергетики. Ситуація в Кентуккі також піднімає питання про соціальну відповідальність бізнесу та тривалість корпоративних зобов’язань перед співробітниками та регіонами, особливо коли масштабні інвестиції раптово змінюють курс. Майбутнє заводу, хоча і в іншому форматі, залишається важливим для місцевої економіки, але його історія служить попередженням про волатильність нових технологічних галузей, залежних від політичної кон’юнктури.
